Межі міста Хмельницького (Постанова Верховної Ради від 12.05.2011р №3349-IV)
Рішення сімнадцятої чергової сесії №24 від 02.04.2008 р. "Про порядок найменування або перейменування площ, проспектів, вулиць, провулків, проїздів, скверів, бульварів, парків, розташованих на території міста Хмельницького"
Перелік площ, проспектів, вулиць, провулків, проїздів, скверів, бульварів, парків, розташованих на території міста Хмельницького
Рішення, якими внесено зміни в дане рішення:
від 22 жовтня 2008 року № 46
від 17 грудня 2008 року № 39
від 26 лютого 2010 року №15
від 31 березня 2010 року № 43
від 08 вересня 2010 року № 71
від 30 березня 2011 року № 59
від 28 вересня 2011 року № 43
від 29 лютого 2012 року № 24
від 27 лютого 2013 року № 30
від 12 червня 2013 року № 20
від 28 серпня 2013 року № 24
від 5 березня 2014 року № 2
від 5 березня 2014 року № 87
від 25 червня 2014 р. № 56
від 24 грудня 2014 року № 52
від 04.03.2015 р. № 57
від 23.09.2015 р. № 33
розпорядження міського голови від 19.02.2016 № 53-р
від 16.03.2016 №67
від 21.09.2016 №52
від 26.10.2016 №52
від 25.01.2017 №65
від 22.03.2017 №66
від 31.05.2017 №65
від 31.05.2017 №66
від 20.09.2017 №72
від 20.09.2017 №73
від 31.01.2018 №77
Від дати першої своєї згадки (1431 р.) і до початку ХІХ ст. Хмельницький (Плоскирів, Проскурів) був невеличким населеним пунктом, чисельність мешканців якого не перевищувала 3 тисяч. Забудова була хаотичною. Чітко виділялося лише дві вулиці – поштові шляхи на Кам'янець та Летичів (нині вулиці – Кам'янецька і Проскурівська). У 1822 р. місто постраждало від великої пожежі, яка майже повністю знищила всі дерев’яні споруди Проскурова. Але, саме пожежа підштовхнула до повної перебудови та подальшої розбудови міста. У 1824 р. був затверджений генеральний план забудови Проскурова, який вже мав чіткий поділ на вулиці. Саме згідно цього плану були прокладені всі основні вулиці центральної частини міста, що існують до сьогоднішнього дня. У наступні роки Проскурів поступово зростає, особливо після прокладання в 1870 р. залізниці. У 1888 р. був складений новий план, за яким визначаються пріоритети у забудові міста – у східному напрямку вздовж залізниці, та відводяться землі для військового відомства в передмісті Дубове. У цей же час на вулицях міста з’являється перша бруківка та тротуари. На початку ХХ ст. (1910 р.) Проскурів мав населення 36 тис. мешканців. В місті нараховувалось 38 вулиць та провулків, половина з них були з бруківкою та тротуарами, й лише 6 мали зелені насадження. 15 березня 1941 р. місто отримало статус обласного центру, а у 1954 р. було перейменоване на Хмельницький. Друга половина ХХ ст. – найбільш активний період у територіальному зростанні міста: населення досягло 250 тис. мешканців, до міста були приєднані приміські села (Гречани, Заріччя, Лезневе, Ружична, Книжківці) та розбудовані нові мікрорайони (Південно-Західний, Озерна та інші). Кожного року з'являлись все нові та нові вулиці. Нині на карті Хмельницького зафіксовано 580 найменувань вулиць, провулків, проїздів, майданів. Розповімо про найстаріші з них:
|